Вступ

Фрезерування – це виробничий процес, у якому фрезерний інструмент, що швидко обертається, проходить через заготовку – наприклад, дерев’яну панель або металевий блок – і видаляє матеріал у формі стружки. Фрезерування дозволяє виготовляти різні форми та деталі.

[1] Фрезерні інструменти – [2] Фрезерний верстат під час роботи - праворуч на фотографії видно видалену стружку

[3] Фрезерування з ЧПК алюмінію

Класичне застосування – фрезерні верстати, в яких вісь обертання фрези повертається за допомогою електродвигуна, а рух фрези здійснюється вручну за допомогою кривошипів або ж електрично керується натисканням кнопки.

Якщо фрезерний верстат поєднати з ЧПК (числове програмне керування), то вийде фрезерний верстат з ЧПК. Алгоритм роботи верстату з ЧПК відбувається наступним чином: спершу на комп’ютері генерується код ЧПК за допомогою коду, написаного людиною, або за допомогою 3D-моделей CAD і програмного забезпечення CAD/CAM (докладніше про це нижче). Потім цей код передається на верстат, який повністю автоматично виконує всі рухи відповідно до інструкцій у програмі та виготовляє задану деталь.

[4] Фрезерний верстат з ЧПК (відкрите апаратне забезпечення) – [5] Невеликий настільний фрезерний верстат з ЧПК (відкрите апаратне забезпечення) – [6] Фрезерний верстат з ЧПК у фаблабі (клацніть зображення, щоб збільшити)

Порівняно з іншими типовими цифровими методами виробництва уфаблабах, як 3D-друк або лазерне різання, фрезерування з ЧПК є значно більш вимогливим. В першу чергу це пов’язано з тим, що потрібна велика підготовка, особливо щодо програмного забезпечення, оскільки спочатку потрібно змоделювати складну CAM-програму докладніше про це нижче, у якій усі робочі етапи ЧПК визначаються окремо. Це вимагає певних базових знань і, як правило, це трохи складніше, ніж підготовка 3D-принтів або лазерного вирізання. Крім того, слід визначити такі параметри, як швидкість і подача, для цього слід добре знати матеріал та фрезерні інструменти. Слід багато що вивчити з фрезерування з ЧПК, однак цей базовий навчальний модуль охоплює лише основи, які важливі для того, щоб почати займатися фрезеруванням з ЧПК як хобі або у фаблабах.

Перевага фрезерування з ЧПК перед 3D-друком і лазерним різанням полягає в тому, що можна обробляти такі метали, як алюміній або, залежно від обладнання, і сталь. Крім того, можна працювати зі значно товщими дерев’яними пластинами, ніж при лазерному різанні. Ще одна відмінність від лазерного різання полягає у можливості працювати не лише з плоскими предметами, а й з об’ємними формами.

Базові основи

Матеріали

Фрезерні верстати з ЧПК у фаблабах обробляють переважно деревину. Також можна працювати з алюмінієм та сталлю, і з пластмасою, як наприклад, з пластинами з переробленого пластику.

[7] Деревину можна добре обробляти фрезерними верстатами з ЧПК, наприклад, окремі деталі ящиків або меблів. – [8] Деякі фрезерні верстати з ЧПК також можуть обробляти алюміній або навіть сталь.

[9] - [10] Багато видів пластику можна фрезерувати за допомогою ЧПК. Приклад: пластикова панель, виготовлена ​​з переробленого HDPE (поліетилен високої щільності)

Види фрезерних верстатів з ЧПК

Найбільш поширені фрезерні верстати з ЧПК у фаблабах – це 3-х осьові портальні фрезерні верстати. У портальних фрезерних верстатів фрезерна головка рухається на поперечній балці між двома стійками. Виріб, як наприклад, пластина, лежить на горизонтальній поверхні, до якої пригвинчується або затискається. Фрезерний інструмент завжди спрямований вертикально вниз і може переміщатися по трьох просторових осях: осі X, Y і Z – звідси і назва “3-х осьовий фрезерний верстат”. Вісь Z зазвичай позначає вертикальну вісь, тобто рух вгору і вниз.

Фрезерні верстати з ЧПК спочатку були розроблені для промислових і ремісничих підприємств і є відносно дорогими. Деякі фаблаби також мають такі дорогі промислові машини, інші, як правило, використовують недороге обладнання. Крім того, існують комплекти з деталями та інструкції для створення власних фрезерних верстатів з ЧПК. Для цього часто використовується фрезер з ручним керуванням, який доповнюється рухомими осями та ЧПК.

Крім 3-х осьових фрезерних верстатів існують також 4-х та 5-и осьові фрезерні верстати. На додаток до трьох осей лінійного руху є також одна або дві осі обертання. Це досягається або обертанням фрезерного інструменту навколо заготовки, або обертанням самої затиснутої заготовки, залежно від типу верстата. Таким чином, фрезерний верстат також може обробляти заготовку збоку або під кутом, тобто, можна працювати зі значно складнішими формами. Однак такі 4-х та 5-ти осьові фрезерні верстати, швидше за все, є лише на великих підприємствах, а не у невеличких виробництвах, якими є фаблаби.

[11] 5-ти осьовий фрезерний верстат з ЧПК - фрезерний інструмент може рухатися у трьох лінійних осях, а також обертатися навколо двох осей - це означає, що деталь також можна фрезерувати збоку та під кутом, тобто можна виготовляти значно складніші форми, ніж з 3-х осьовими верстатами.

Певною особливістю для фаблабів є фрезерний верстат Maslow з ЧПК. Це обладнання базується на устаткуванні та програмному забезпеченні, яке доступне у відкритих джерелах. Унікальністю є його структура: панель, що обробляється, не плоска і горизонтальна, а майже вертикальна й злегка скошена. Це робить верстат особливо компактним. Головною деталлю верстату є ручний фрезер. Він знаходиться в корпусі, що висить на двох ланцюгах. Ці ланцюги можуть бути подовжені або вкорочені за допомогою мотора, тож фреза може рухатися вліво, вправо, вгору над та вниз під пластиною. Крім того, у верстата є вісь Z, тобто вертикальне занурення в пластину.

[12] Верстат з ЧПК Maslow трохи нахилений, майже вертикальний, що робить його дуже компактним. Маршрутизатор, який фактично можна використовувати для ручного керування, висить на двох ланцюгах, які подовжуються та вкорочуються двигунами - це контролює рух маршрутизатора. – [13] Окрім деревини, також можна обробляти пластик (на фото: панель із переробленого пластику «Precious Plastic»).

Складові фрезерного різака з ЧПК

Найважливішими складовими різака є фрезерний інструмент зі шпинделем, що приводиться в рух двигуном, осі, що керуються двигуном, а також ЧПК, функції яких уже було описано вище.

В якості основи на фрезерному столі часто кріпиться додаткова підставкова пластина з дерева або пластику, так званий жертвенний стіл. Адже щоб вирізати деталь, фреза часто має різати трохи глибше, ніж нижня кромка виробу, тож інструмент трохи врізається в підставкову пластину. Підставкову пластину час від часу слід міняти, адже через велику кількість прорізів заготовка не лежатиме рівно, і тому втрачатиметься точність.

Деякі фрезерні різаки з ЧПК мають систему витяжки. У такому випадку стружка витягується безпосередньо з заготовки та по шлангу транспортується в контейнер. Якщо немає системи витяжки, робочу поверхню необхідно регулярно очищати від стружки, для цього можна використовувати в т.ч. пилосос. Більш професійні фрезерні різаки з ЧПК мають пристрій, який розпилює змащувально-охолоджувальну рідину на фрезерний інструмент. Це особливо важливо при фрезеруванні металів.

[14] Подача охолоджуючої рідини через шланг кульового шарніра під час фрезерування

CAM

Перед фактичним фрезеруванням з застосуванням ЧПК потрібно спочатку створити цифровий керуючий код, який «вказує» машині, що робити. Починати слід з програмного забезпечення CAD / CAM. Термін CAD (Computer Aided Design) має український відповідник САПР - система автоматизованого проектування і розрахунків, також може зустрічатися абревіатура АСП - автоматизовані системи проектування. За допомогою програмного забезпечення CAD можна створювати або змоделювати 3D-моделі деталей або виробів (докладніше про це в базовому навчальному модулі з 3D-проектування та CAD)(mehr dazu im Basislernmodul 3D-Design und CAD).

Далі CAM виконується на основі 3D CAD моделі. CAM розшифровується як «Computer Aided Manufacturing», інколи можна зустріти український відповідник АСТПВ (автоматизо́вана систе́ма технологі́чної підгото́вки виробни́цтва) або коротко АСВ. Існує програмне забезпечення CAM як незалежна програма, але воно часто інтегроване в програму CAD як модуль - це програмне забезпечення називається CAD/CAM.

Різні робочі етапи ЧПК визначаються в CAM на основі моделі CAD, наприклад, пази, профілі або отвори. Крім того, вводяться такі важливі параметри, як швидкість і регулювання подачі. Детальну інформацію про всі ці умови можна знайти в наступних розділах.

У базовому навчальному модулі з 3D дизайну та CAD представлено два програмних рішення – FreeCAD та Autodesk Fusion 360. Обидві програми є програмним забезпеченням CAD/CAM, тому їх можна використовувати як для моделювання деталей, так і для підготовки до фрезерування цих деталей за допомогою ЧПК.

[15] CAM у програмному забезпеченні FreeCAD: червоні та зелені лінії показують траєкторії, якими має пройти фрезерний інструмент – таким чином із суцільного матеріалу створюєтся деталь, що зображена на картинці.

Параметри та налаштування

Форми фрезерного інструменту

Фрезерні інструменти мають багато різних типів для різних застосувань. Найпоширенішим типом, який найчастіше використовується у фаблабах, є кінцевá фреза. Стрижень або хвостовик – частина інструменту, яка не має ріжучих країв і затискається у верстаті.

[16] Різноманітні фрезерні інструменти: праворуч унизу — радіусна кінцева фреза із заокругленим кінчиком. Звверху зліва чітко видно кількість зубів і кількість ріжучих кромок: двостороння фреза вгорі та чотирилезова фреза внизу.

Найважливіші параметри

Найважливіші характеристики та параметри при фрезеруванні з застосуванням ЧПК:

• Діаметр фрезерування (у міліметрах, мм): діаметр фрезерного інструменту.
• Швидкість (в обертах за хвилину, об/хв): швидкість, з якою обертається фрезерний інструмент.
• Швидкість подачі (у міліметрах на хвилину, мм/хв): швидкість, з якою фрезерний інструмент рухається в горизонтальному напрямку.
• Глибина різання (може також називатися глибиною врізання) (у міліметрах, мм): глибина, на яку фрезерний інструмент занурюється в матеріал за один прохід.

Існує багато інших параметрів, які треба налаштовувати, але ці чотири є найбільш важливими і вирішальними. Окремі параметри більш детально розглядаються в наступних розділах.

[17] Найбільш важливі параметри під час фрезування.

[18] Шлях (позначено зеленим кольором) для фрезерування отвору, в програмному забезпеченні CAD/CAM FreeCAD. - [19] Вид збоку тієї ж моделі: зелені лінії шляху показують глибину різання – вона становить 0,3 мм, глибина отвору - 2 мм

Діаметр фрези

Фрезерні інструменти бувають різних діаметрів, а на верстатах, що доступні для фаблабів, зазвичай від трьох до десяти міліметрів. Для кожного проекту фрезерування необхідно визначити діаметр фрези або розділити проект на кілька частин, відповідно до різних діаметрів. Як правило, фрезерний інструмент потрібно міняти під час процесу вручну. Деяке професійне обладнання також може міняти інструмент автоматично, без людського втручання.

Чим більший діаметр фрези, тим більше матеріалу знімається за певний проміжок часу, тобто тим швидше йде виробництво. При цьому діаметр фрези не може бути більшим за найменший паз майбутньої деталі. Тому важливо вибрати фрезерувальне обладнання якомога більшого розміру, але водночас найменше з необхідних.

Визначення швидкості, подачі та глибини різання

Налаштування параметрів є дуже важливим, оскільки занадто високі чи занадто низькі оберти та швидкості подачі можуть призвести до неточних результатів або, у гіршому випадку, до пошкодження обладнання.

Дані про матеріал для фрезерування та діаметр фрези використовуються для розрахунку інших параметрів. Таблиці та формули можна знайти в спеціальних підручниках та в Інтернеті (наприклад, тут, а також зазвичай вони є на виробництвах та у фаблабах. Розраховані значення щодо швидкості обертання та швидкості подачі можна ввести в програму CAM. У певних рамках можна відхилятися від розрахованих значень, тобто ці значення використовуються як контрольні значення, які, щоправда, слід добре пам’ятати.

Контрольне значення глибини різання часто визначається наступним чином: воно не повинно перевищувати діаметр фрези. Ми рекомендуємо виставляти глибину різання меншу за діаметр фрези, наприклад половину діаметра. Це особливо важливо при фрезеруванні металу. Адже при більшій глибині занурення фрезерний інструмент ріже більше матеріалу за прохід, що створює велике навантаження як на інструмент, так і на виріб, і може призвести до неточного виконання фрезерування або навіть до пошкоджень. Фрезерні інструменти оптимізовані для фрезерування, тобто для різання перпендикулярно осі інструменту. Вони також можуть свердлити, тобто працювати в напрямку осі, але менш придатні для цього через свою форму. Тому занурення слід проводити невеликими кроками, і після кожного занурення необхідно відфрезерувати всю поверхню, яку потрібно видалити.

Безпечна висота

На різних етапах роботи фрезерний інструмент рухається з іншою швидкістю. Над безпечною висотою фреза рухається відносно швидко, але як тільки вона досягає заготовки, яку потрібно фрезерувати, вона повільно опускається, а звідти рухається лише зі зниженою швидкістю. Під час фрезерування вона рухається зі швидкістю подачі. Якщо фрезерний інструмент занурюється в матеріал з дуже високою швидкістю, він може бути пошкоджений або навіть зламаний, тому рух нижче безпечної висоти повинен бути значно повільнішим, ніж вище безпечної висоти.

Програмне забезпечення CAM можна використовувати для встановлення точки початку безпечної висоти та швидкості, з якою фреза має рухатися вище цієї висоти.

[20] Безпечна висота та деякі інші параметри, які використовуються в програмному забезпеченні CAD/CAM FreeCAD. Над безпечною висотою фрезерний інструмент («tool») рухається з підвищеною швидкістю. «Крок вниз» («Step Down») позначає тут глибину різання (докладніше про CAM у FreeCAD: https://wiki.freecad.org/Path_Workbench).

Режими обробки

Існує багато режимів обробки, які можна створити в системах CAM. Найбільш важливими є наступні:

• Контурна обробка: Фрезерний інструмент рухається по зовнішньому контуру деталі, починаючи з поверхні. Потім він крок за кроком входить у матеріал, завжди на глибину різання, і також рухається вздовж контуру. Врешті-решт деталь, яку вирізали фрезою, майже повністю відділяється від самого матеріалу. Важливо запланувати наявність крипільних елементів; про це йтиметься у наступному розділі.
• Отвір: Отвір являє собою поглиблення в матеріалі. Подібно до профільного різання, процес фрезерування починається на поверхні, а потім покроково опускається, в залежності від глибини різання.
• Свердління: Свердління, тобто круглі отвори, можна зробити за допомогою свердлильних або фрезерних інструментів. Якщо затиснути свердлильний інструмент і налаштувати операцію CAM для свердління отвору, то процес свердління буде здійснюватися вертикально, як у свердлильного верстата. З іншого боку, якщо використовується фрезерний інструмент, важливо, щоб діаметр фрези був меншим, ніж діаметр свердління, і щоб фрезерний інструмент не входив повністю в матеріал за один прохід - для операції свердління не можна використовувати фрезу. Найкраще використовувати спіральну траєкторію у якості шляху руху. Крім того, можна створити операцію «отвір», щоб круглі поверхні фрезерувалися крок за кроком, тобто кожен крок далі на одну глибину різання; і таким чином буде виконано отвір.

Операції створюються та відображаються в програмному забезпеченні CAD/CAM як шлях руху (“Path”). На підставі зображеного шляху файлу можна побачити, яким шляхом буде рухатися фрезерний інструмент.

[21] Операція CAM «Контурна обробка»: зовнішній контур деталі фрезерується по зеленій траєкторії. – [22] Операція CAM «Отвір»: поглиблення в матеріалі, яке робить за допомогою фрезування, поки не буде досягнена нижня частина отвору (позначено зеленим кольором).

[23] Вигляд деталі у програмному забезпеченні FreeCAD із декількома операціями CAM (зелений і червоний шляхи руху): зовнішній контур і контур внутрішнього кола в режимі «контурна обробка» з крипільними елементами, чотири маленькі отвори в режимі «отвір». [24] Збільшене зображення отвору: було здійснено не свердління, а фрезерування. Шлях руху відбувається має гвинтову форму для того, щоб обробляти матеріал повільно, що є бережливим для фрезерного інструмента.

Крипільні елементи

Якщо деталь необхідно повністю відокремити від заготовки, тобто коли контур фрезерується наскрізно, то до планування повинні бути включені так звані кріпильні перетинки. В іншому випадку виготовлену ​​деталь може закрутити, нахилити та заклинити фрезерним інструментом під час останнього проходу фрези. У такому разі деталь буде виготовлена ​​неправильно, а у гіршому випадку існує ризик пошкодження обладнання. Параметри крипільних елементів можна налаштовувати в системі CAM. В кінці фрезерування крипільні елементи будуть знаходитися на нижній стороні заготовки, вони є відносно вузькими та плоскими, через що їх легко відділити від заготовки.

[25] - [26] Крипільні елементи (жовтим кольором) у симуляції САМ, зробленій у FreeCAD

[27] Крипільні елементи у виробі з алюмінію, який було відфрезеровано за допомогою ЧПК. З лівого боку добре видно крипільний елемент; справа є деякі залишки стружки, тому що фреза не зайшла достатньо глибоко під час останнього проходу. – [28] Крипільний елемент у виробі з дерева, який відфрезеровано за допомогою ЧПК верстата Maslow.

У найнижчій частині контуру фрезерний інструмент рухається трохи вгору перед місцем, де передбачені кріпильні елементи, і не вирізає цю частину, таким чином залишаючи кріпильні перетинки. Ви повинні бути в змозі надійно тримати деталь – це і є визначальним для встановлення розміру та кількості кріпильних елементів. Водночас, вони повинні бути якомога меншими, щоб їх легко можна було відрізати. Після завершення процесу фрезерування кріпильні елементи можна розрізати різними методами залежно від матеріалу. Наприклад, для деревини можна використовувати пилку, а для алюмінію — ножівку або молоток і зубило. На останок місце розпилу або зламу слід обробити напилком.

Підготовка та виконання фрезерної роботи з ЧПК

Безпека

Верстати з ЧПК є потенційно небезпечним обладнанням і їх ніколи не можна використовувати без інструкцій і дозволу. Фаблаби зазвичай проводять обов’язковий інструктаж з техніки безпеки, який може відрізнятися в залежності від самого обладнання, тому такий інструктаж не включений в цей базовий підручник.

CAM, симуляція, файл GCODE

Відносно великі зусилля при фрезеруванні з ЧПК спрямовані на процес підготовки за допомогою програмного забезпечення CAM. Після визначення всіх операцій та шляхів руху CAM, необхідно виконати симуляцію. Більшість програм CAM мають функцію симуляції, яка показує повний процес фрезерування. Це виглядає як відео, і до того ж ви можете вільно обертати вид 3D під час моделювання.

[29] Режим симуляції CAM у FreeCAD: зелений і червоний шляхи показують шлях фрезерного інструменту (сірий). На початку симуляції можна побачити суцільний темно-червоний блок; під час моделювання ви можете побачити, як різак (сірий) видаляє матеріал, що показано жовтим кольором. На цьому знімку зовнішній контур вже готовий, а отвір якраз обробляється.

Моделювання можна проводити на підвищеній швидкості. Під час моделювання можна побачити, коли і звідки видаляється матеріал і як виглядатиме готовий виріб. Якщо все одно будуть виявлені помилки, програму CAM можна змінити; таким чином, можна уникнути дороговартісних помилок під час виробництва. Насамкінець слід за допомогою постпроцесора, який зазвичай вбудований в програмне забезпечення, експортувати програму CAM у вигляді файлу GCode. Файл GCode у ЧПК- фрезеруванні ґрунтується на тому ж принципі, що й для 3D-друку. Більше про це можна дізнатися в базовому навчальному модулі з 3D-друку, в розділі G-Code.

Заготовка (виріб)

Заготовку слід надійно закріпити на фрезерному столі. У більшості випадків заготовку можна легко пригвинтити до додаткової підставки кількома гвинтами, бажано з потайною головкою, щоб зменшити ризик зіткнення з фрезерним інструментом. Тим не менш, слід постійно слідкувати, щоб різак не потрапив на гвинт. Ще один варіант – затиснути заготовку, якщо фрезерний верстат з ЧПК обладнаний лещатами.

Встановлення нульової точки

Управляти верстатами з ЧПК можна за допомогою клавіш зі стрілками, в залежності від моделі на самому пристрої або через клавіатуру підключеного комп’ютера. Це, наприклад, потрібно для зміщення фрези на нульову точку.

Верстат повинен отримати інформацію про те, де знаходиться початок фрезування, тому слід визначити так звану нульову точку. Існують різні способи як це зробити, наприклад, наближення до нульової точки на поверхні заготовки в той час, як шпиндель обертається. Нульова точка встановлюється через програму керування фрезерного верстата з ЧПК. Таким чином, верстат зберігає координати X, Y і Z цієї точки і запускає програму ЧПК у цій точці.

Процес фрезерування з ЧПК

Після встановлення нульової точки слід передати файл GCODE в систему керування ЧПК верстата за допомогою відповідного програмного забезпечення. Після цього можна розпочинати роботу. Під час фрезерування завжди слід знаходитися поруч, і у разі незвичної поведінки верстата або загрози пошкодження необхідно одразу зупинити процес фрезерування за допомогою програмного забезпечення або вимикача аварійної зупинки.

Подальша обробка

Після завершення фрезування, заготовку або готову деталь можна забрати з верстату. Слід бути особливо обережними з металевими деталями, оскільки існує ризик поранитися гострими краями. Краї слід очистити від задирок та відшліфувати, крім того поверхні теж можна відшліфувати.

Інформація про ліцензію

Автор: Оскар Лідтке (Oskar Lidtke), https://github.com/orcular-org/

Якщо не зазначено інакше, цей твір ліцензовано в рамках міжнародної Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License (CC BY-SA 4.0).

Див. кращі приклади зазначення Авторства та створення власного твору з ліцензією Creative Commons.

Щодо зазначення Авторства та ліцензії використаних зображень, див. розділ нижче.

Джерела ілюстрацій

[1] fräser-schaftfräser-fräsen-3203969 (cropped) - Image license: Pixabay Inhaltslizenz - Source: https://pixabay.com/de/photos/fr%C3%A4ser-schaftfr%C3%A4ser-fr%C3%A4sen-3203969/

[2] Milling Cutter Engaged (cropped) - Image license: CC0 Public Domain - Source: https://www.publicdomainpictures.net/en/view-image.php?image=146351&picture=milling-cutter-engaged

[3] CNC-Fräsen von Aluminium - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[4] Open Source CNC Milling machine - Large version - Open Lab Starter Kit - Image license: CC BY-SA 4.0 - Source: https://github.com/Open-Lab-Starter-Kit/OLSK-Large-CNC

[5] Open Source CNC Milling machine - Small version - Open Lab Starter Kit - Image license: CC BY-SA 4.0 - Source: https://github.com/Open-Lab-Starter-Kit/OLSK-Small-CNC

[6] CNC-Fräsmaschine in einem Fab Lab - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[7] Plywood CNC Box (cropped) - Image license: CC BY-NC-SA 2.0 - Source: https://www.flickr.com/photos/phidauex/4480597010

[8] CNC Machining aluminum billet with Tormach (cropped) - Image license: CC BY 2.0 - Source: https://www.flickr.com/photos/zombieite/10339203625

[9] CNC milling Precious Plastic (recycled HDPE) - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[10] CNC milling Precious Plastic (recycled HDPE) - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[11] 5 Achs Bearbeitung (Attribution: HELLER) - Image license: CC BY-SA 3.0 DE - Source: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Machining_5-axis.jpg

[12] Bar and Maslow CNC - Image license: CC BY-SA 4.0 - Source: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Bar_and_Maslow_CNC.jpg

[13] Maslow CNC + Precious Plastic sheet - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[14] Kühlschmiermittel beim Fräsen - Image license: CC BY-SA 2.0 - Source: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Makino-S33-MachiningCenter-example.jpg?uselang=de

[15] Pathwb.png - Image license: CC BY 3.0 - Source: https://wiki.freecad.org/File:Pathwb.png

[16] MillingCutterSlotEndMillBallnose.jpg (cropped) - Image license: CC BY-SA 2.0 - Source: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:MillingCutterSlotEndMillBallnose.jpg

[17] Die wichtigsten Parameter beim Fräsen (modelliert in FreeCAD, Bildbearbeitung mit Krita) - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[18] CNC milling pocket in FreeCAD Path Workbench - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[19] CNC milling pocket in FreeCAD Path Workbench - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[20] Path-DepthsAndHeights.gif - Image license: CC BY 3.0 - Source: https://wiki.freecad.org/File:Path-DepthsAndHeights.gif

[21] Path profile example.jpg (cropped) - Image license: CC BY 3.0 - Source: https://wiki.freecad.org/File:Path_profile_example.jpg

[22] Path Pocket Shape example.png (cropped) - Image license: CC BY 3.0 - Source: https://wiki.freecad.org/File:Path_Pocket_Shape_example.png

[23] CNC milling in FreeCAD (profiles, holding tags, pockets in helix shape) - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[24] CNC milling in FreeCAD (pocket in helix shape) - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[25] Haltestege (gelb) in der CAM-Simulationsansicht von FreeCAD - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[26] Haltestege (gelb) in der CAM-Simulationsansicht von FreeCAD - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[27] Haltestege CNC-gefrästes Aluminiumteil - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[28] Haltestege CNC-gefrästes Holzbrett - Image license: CC BY-SA 4.0 - Author: Oskar Lidtke, github.com/orcular-org

[29] G-Code path simulation on FreeCAD’s Path workbench - Image license: CC BY-SA 4.0 - Source: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:FreeCAD-path-simulation.png